дорадити

Дораджувати, -джую, -єш

сов. в. дорадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти. Чуб. V. 630.

Значення в інших словниках

1. дорадити — дора́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дорадити — див. дораджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дорадити — РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти...  Словник синонімів української мови
4. дорадити — ДОРА́ДИТИ див. дора́джувати.  Словник української мови в 11 томах