Словник української мови Грінченка

дорнінка

Дорнінка, -ки

ж. Топоръ на длинномь топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ. котораго такіе топоры доставляются. Шух. І. 175.

Словник української мови Грінченка