досаждати

Досаждати, -даю, -єш

сов. в. досадити, -джу, -диш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.

Значення в інших словниках

1. досаждати — досажда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. досаждати — -аю, -аєш, недок., досадити, -джу, -диш, док., кому. Робити неприємність кому-небудь, викликати досаду в кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. досаждати — Докучати, докучити, надокучувати, надокучити, понадокучувати, знуджувати, знудити, познуджувати, визнуджувати, визнудити, набридати, набриднути, понабридати, збридати, збриднути, обридати, обридити, обриднути, пообридати, настирювати, настирити...  Словник чужослів Павло Штепа
4. досаждати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
5. досаждати — ДОСАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кому. Робити неприємність кому-небудь, викликати досаду в кого-небудь. Як будеш ти мені сими словами досаждати, Да вже я ж не зарікаюсь тобі з пліч як галку голову зняти (Думи..  Словник української мови в 11 томах