доскональний

Доскональний, -а, -е

= досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.

Значення в інших словниках

1. доскональний — доскона́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доскональний — -а, -е. Докладний, ґрунтовний, точний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доскональний — див. досконалий  Словник синонімів Вусика
4. доскональний — ДОСКОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Докладний, грунтовний, точний. Мистецтво — це доскональне відображення природи, життя (Життя Саксаганського, 1957, 255).  Словник української мови в 11 томах