достояти

Достоювати, -тоюю, -єш

сов. в. достояти, -тою, -їш, гл.

1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. МВ. І. 102.

2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти. Грин. ІІІ. 122.

Значення в інших словниках

1. достояти — досто́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. достояти — див. достоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. достояти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. достояти — ДОСТОЯТИ див. достоювати.  Словник української мови в 11 томах