Словник української мови Грінченка

дотиль

Доти, дотиль, дотіль

нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.

Словник української мови Грінченка