дотіль

Доти, дотиль, дотіль

нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.

---------------

Дотіль

нар. = дотя.

Значення в інших словниках

1. дотіль — присл., діал. Доти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дотіль — До́тіль, присл. = до́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)