доїздити
Доїздити, -джу, -диш
сов. в. доїхати, -їду, -деш, гл.
1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169.
2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454.
3) доїхати кінця. Насолить. А вже я тобі доїду кінця! Ном. № 3651.
Словник української мови Грінченка