дробинник Дробинник, -ка м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дробинник — -а, ч., діал. 1》 Пастух гусей. 2》 Двір і хлів, де тримають свійську птицю. Великий тлумачний словник сучасної мови дробинник — Дроби́нник, -ка (хто ходить коло дробини́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)