Словник української мови Грінченка

дружбів

Дружбів, -бова, -ве

Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дружбів — -бова, -бове, діал. Належний дружбі (див. дружба II). || Прикм. до дружба II.  Великий тлумачний словник сучасної мови