дрібниченька

Дрібниця, -ці

ж.

1) Мелочь, пустякъ.

2) — плахта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Чуб. V. 675. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. Лавр. 162.

3) мн. дрібниці. Мелко заплетенныя косы. Св. Л. 2. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у.

4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Браун. 12. ум. дрібничка, дрібниченька. Ном. № 14029. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю. ЗОЮР. II. 241.