Словник української мови Грінченка

дрібнотка

Дрібнота, -ти

ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. К. Хмельн. 66. Дрібна дрібнота. К. Кр. 23. ум. дрібнотка, дрібнотонька.

Словник української мови Грінченка