дріжати

Дріжати, -жу, -жиш

гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. н. п.

Значення в інших словниках

1. дріжати — див. дрижати  Словник синонімів Вусика