Словник української мови Грінченка

дудва

Дудва, -ви

ж.

1) = дудла. Вх. Лем. 412.

2) раст.: a) Conium maculatum L. Вх. Зн. 16. б) Ghaerophyllum. Вх. Зн. 16.

Словник української мови Грінченка