Словник української мови Грінченка

дуйний

Дуйний, -а, -е

Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дуйний — -а, -е, зах. Який сильно дме.  Великий тлумачний словник сучасної мови