дурнуватенький

Дурнуватий, -а, -е

Глуповатый. Желех. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Чуб. V. 901. ум. дурнуватенький.

Значення в інших словниках

1. дурнуватенький — -а, -е. Пестл. до дурнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови