Словник української мови Грінченка

дхнути

Дхнути, дхну, дхнеш

гл. Дохнуть. см. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дхнути — Дхну́ти, дхну, дхнеш (= дихну́ти), але тхну́ти, тхну, тхнеш чим (відгонити, смердіти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)