дяк
Дяк, -ка
м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. ум. дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Словник української мови Грінченка