дія

Ді́я, дії

ж.

1) Дѣйствіе, дѣяніе.

2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).

Значення в інших словниках

1. дія — ді́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дія — Діяння, чин, акція, вплив, ефект, д. ділання, цер. діяніє; У ФР. праця, дяльність; (з прий. у) робота, функціонування, лад <н. пущено в дію>; (закону) чинність; (фільму) сюжет, розвиток подій; (бойова) операція; (ритуальна) обряд, церемоніял...  Словник синонімів Караванського
3. дія — [д’ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. дія — дії, ж. 1》 Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 2》 тільки мн. Сукупність вчинків кого-небудь. 3》 Робота, функціонування якої-небудь машини, агрегату, підприємства і т. ін. У дії — із застосуванням до конкретних умов, на практиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дія — Вчинок, діло, діяння, доброчин, доброчинок, злочин  Словник синонімів Вусика
6. дія — ВПЛИВ, ДІ́Я, ДІ́ЯННЯ рідше. — Зараз я досліджую вплив цієї зрошувальної рідини (Ю. Смолич); Супутники планет обертаються навколо своїх планет під дією тяжіння (з журналу); Ота її (Галі) виткість, м'якість її очей...  Словник синонімів української мови
7. дія — Ді́я, ді́ї, ді́єю; ді́ї, дій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. дія — ДІ́Я ді́ї, ж. 1. Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. Маркс і Енгельс говорили багато раз, що наше вчення не догма, а керівництво до дії. (Ленін, 28, 1951, 193); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах