Словник української мови Грінченка

жабочка

Жаба, -би

ж.

1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. жаба цицьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. ум. жабка, жабонька, жабочка. ув. жабище.

Словник української мови Грінченка