жартливий

Жартливий, -а, -е

= жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.

Значення в інших словниках

1. жартливий — жартли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жартливий — -а, -е. Те саме, що жартівливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жартливий — Жартівливий, веселий  Словник застарілих та маловживаних слів
4. жартливий — див. веселий; жартівник  Словник синонімів Вусика
5. жартливий — ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М.  Словник синонімів української мови
6. жартливий — ЖАРТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що жартівли́вий. [Наталка:] Я з Петром моїм щаслива, І весела, і жартлива (Котл., II, 1953, 42); Очі її блиснули жартливим огником (Вас.  Словник української мови в 11 томах