Словник української мови Грінченка

жданики

Жданики, -ків

м. мн. = жданки. Ном. № 5627.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. жданики — жда́ники множинний іменник, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жданики — -ів, мн., розм. Те саме, що жданки. Годувати жданиками — обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцянки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жданики — годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами) кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди (М.  Фразеологічний словник української мови
  4. жданики — ЖДА́НИКИ, ів, мн., розм. Те саме, що жда́нки. — Довго ждати, Катрусю. Нащо нам ті жданики? — лагідно, але твердо говорив Павло, пригортаючи її до грудей (Кучер, Прощай.., 1957, 471).  Словник української мови в 11 томах