Словник української мови Грінченка

жегнати

Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого)

гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. жегнати — Же́гнати: — прощатися [24]  Словник з творів Івана Франка
  2. жегнати — жегнати, жекгнати прощатись, проводжати, благословляти, вітати, хрестити, хреститись  Словник застарілих та маловживаних слів