жерло

Жерло, -ла

с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.

Значення в інших словниках

1. жерло — жерло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жерло — [жеирло] -ла, м. (на) -л'і, мн. жерла, жерл два жеирла  Орфоепічний словник української мови
3. жерло — -а, с. 1》 Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло. || Частина артилерійської зброї у вигляді труби, крізь яку проходить снаряд; ствол. 2》 Вхідний отвір печі. || Вихідний отвір димаря, труби і т. ін. 3》 Вузький і глибокий отвір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жерло — ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови
5. жерло — ЖЕРЛО́, а́, с. 1. Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло. Гармати будуть спрямовані жерлами на Зимовий палац (Коп., Тв., 1953, 521); Поволі з німою погрозою заворушилися гармати: навідники повертали чорні жерла на ціль (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах