жити
Жити, -живу, -веш
гл.
1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Ном. № 8069. Живи правдою святою. Ном. № 14193.
2) — з чого. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. Ном.
3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. Мет. 7.
4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Мет. 67. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. Мет. 93. жити як риба з водою. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою. Ном. №9526.
Словник української мови Грінченка