жовнірик

Жовнір, -ра

м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. ум. жовнірик, жовніронько, жовнірочок.

Значення в інших словниках

1. жовнірик — Жовні́рик солдатик (ст): Вояк стояв на позір, вони всі, мабуть, в наполеонівських уніформах... олов'яні жовнірики нашого дитинства... – як же скоро іграшкову війну замінила справжня! (Парфанович)  Лексикон львівський: поважно і на жарт