Словник української мови Грінченка

жовтобрюх

Жовтобрюх, -ха

м.

1) Родъ змѣи.

2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. ум. жовтобрюшок.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Жовтобрюх — Жовто́брюх прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. жовтобрюх — ЖОВТОБРЮХ – ЖОВТОБРЮХА, ЖОВТОБРЮШКА Жовтобрюх, -а. Неотруйна змія з жовтим черевом. Жовтобрюха, жовтобрюшка. Маленька пташечка з жовтим черевцем.  Літературне слововживання
  3. жовтобрюх — див. ПОЛОЗ.  Словник синонімів Караванського
  4. жовтобрюх — -а, ч. Велика неотруйна з жовтуватим черевом змія; жовточеревий полоз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жовтобрюх — ЖОВТО́БРЮХ, а, ч. Велика неотруйна з жовтуватим черевом змія; жовточеревий полоз.  Словник української мови в 11 томах