ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
жовч —
жовч іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
жовч —
р. ЖОВЧА П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависти) їдь, їдкість, ядучість.
Словник синонімів Караванського
жовч —
-і, ж. 1》 Гірка жовто-зелена, утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечнику. 2》 перен. Почуття ворожості, недоброзичливості; злоба. || Тяжке почуття, викликане горем, невдачею і т. ін. || рідко, чого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жовч —
жо́вч : ◊ ви́ляти з се́бе жо́вч позбутися негативних емоцій; виговоритися (ст): Я мав враження, що люди зійшлися припадково, щоб виговоритися і виляти з себе жовч, а коли навіть і хтось за тим стояв, то робив це зручно і тільки в цій цілі, щоб визондувати загальні настрої (Яцура)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
жовч —
Травний сік, продукується печінкою хребетних тварин; до складу ж. входять: жовчні кислоти і пігменти, мінеральні солі, холестерин, лецитин, жирні кислоти; відіграє важливу роль у процесі засвоєння жирів.
Універсальний словник-енциклопедія
жовч —
вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .. і жовч свою в кулачок вилити (Іван Ле).
Фразеологічний словник української мови
жовч —
ЖОВЧ, і, ж. 1. Гірка жовто-зелена утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника. Другим соком, що надходить у дванадцятипалу кишку, є жовч, яка утворюється в печінці (Анат. і фізіол. люд.
Словник української мови в 11 томах