жучечок

Жук, -ка

м.

1) Жукъ, Scarabeus. жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. ум. жучок, жучечок. ув. жучище.