жінонька

Жінка, -ки

ж.

1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25.

2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. ум. жінонька, жіночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.

Значення в інших словниках

1. жінонька — ЖІ́НОНЬКА, и, ж., розм., рідко. Пестл. до жі́нка. – І де ж це моя жінонька так забарилася? Чи до кума пішла, чи з подругами ляси точить? (із журн.).  Словник української мови у 20 томах