забаритися

Забаря́тися, -ря́юся, -єшся

сов. в. забаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. І. 97.

Значення в інших словниках

1. забаритися — забари́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забаритися — [забаритиес'а] -р'ус'а, -ариес':а, -ариец':а, -ар'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. забаритися — див. забарюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. забаритися — ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. забаритися — Забари́тися, -рю́ся, -ба́ришся, -ряться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. забаритися — ЗАБАРИ́ТИСЯ див. заба́рюватися.  Словник української мови в 11 томах