заблювати

Забльо́вувати, -вую, -єш

сов. в. заблювати, -люю, -єш, гл.

1) Начинать, начать блевать, рвать. Аф.

2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами. Аф.

Значення в інших словниках

1. заблювати — заблюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заблювати — -юю, -юєш, док., розм. 1》 неперех. Почати блювати. 2》 перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заблювати — ЗАБЛЮВА́ТИ див. забльо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. заблювати — ЗАБЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., розм. 1. неперех. Почати блювати. 2. перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах