гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
заболіти —
заболі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заболіти —
-лить, док. 1》 у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). 2》 кого, розм. Те саме, що вразити I 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
заболіти —
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість.
Фразеологічний словник української мови
заболіти —
ЗАБОЛІ́ТИ, ли́ть, док. 1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза,Упав та й лежить (Шевч.
Словник української мови в 11 томах