забратися
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся
сов. в. забратися, -беруся, -берешся, гл.
1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов.
2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у.
3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у.
4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220.
5) — на тепло. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Словник української мови Грінченка