забідити
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш
гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Словник української мови ГрінченкаЗабіди́ти, -джу́, -ди́ш
гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка