забій
Забій, -бо́ю
м.
1) Убой, убіеніе. бий його́ до забою. Бей его до смерти. як у забій бити. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забій б'є мороз (день у день). Ном. № 683. Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Мир. ХРВ. 283. Перепели хававкали та як у забій били. Мир. ХРВ. 40.
2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.
Словник української мови Грінченка