Словник української мови Грінченка

забіч

I. Забіч, -бочі

ж.

1) Укромное мѣсто. у забіч. Въ сторону, въ сторонѣ.

2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.

---------------

II. Забіч

нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.

Словник української мови Грінченка