забіч
I. Забіч, -бочі
ж.
1) Укромное мѣсто. у забіч. Въ сторону, въ сторонѣ.
2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
---------------
II. Забіч
нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка