завада
Завада, -ди
ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бути на заваді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. посл. стати на заваді. Помѣшать.
Словник української мови Грінченка