Словник української мови Грінченка

завчити

Завча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. завчити, -чу, -чиш, гл. Заучивать, заучить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. завчити — завчи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. завчити — див. завчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завчити — хохл. (заучіть) вивчити  Словник чужослів Павло Штепа
  4. завчити — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. завчити — ЗАВЧИ́ТИ див. завча́ти.  Словник української мови в 11 томах