Словник української мови Грінченка

завідь

Завідь, -воді

ж. Въ выраж.: чо́боти зшити під завідь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ. Черном.

Словник української мови Грінченка