завіякуватий
Завіякуватий, -а, -е
Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Словник української мови ГрінченкаЗавіякуватий, -а, -е
Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Словник української мови Грінченка