загарбання

Зага́рбання, -ня

с. Захватъ, незаконное присвоеніе. Левиц. І. Правда, 1868. 437.

Значення в інших словниках

1. загарбання — (захоплення чужої території) підкорення, (з уведенням військ) завоювання, інтервенція, (з нападом) агресія.  Словник синонімів Полюги
2. загарбання — зага́рбання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. загарбання — -я, с. Дія за знач. загарбати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. загарбання — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)...  Словник синонімів української мови
5. загарбання — ЗАГА́РБАННЯ, я, с. Дія за знач. зага́рбати. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв’язування війни.., для загарбання чужих земель (Маніф.  Словник української мови в 11 томах