загачити

Зага́чувати, -чую, -єш

сов. в. загачити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.

---------------

Загачувати, -чую, -єш

сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.

Значення в інших словниках

1. загачити — зага́чити 1. зачепити (ст) 2. перепинити або зачепити розмовами під час зустрічі (ст) 3. зачинити на гачок (ст) 4. шк. несподівано або зумисне поставити складне запитання, щоб виявити незнання предмета (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт