загаяти

Загаювати, -гаюю, -єш

сов. в. загаяти, -гаю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Щоб не загаять тебе, а я ще піду коня запрягать. Канев. у. — Постривайте, каже, я напою воли, а тоді й вам витягну. — Ви ж мене загаєте. Я перш собі витягну. Г. Барв. 382.

Значення в інших словниках

1. загаяти — зага́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загаяти — див. загаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загаяти — ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. загаяти — ЗАГА́ЯТИ див. зага́ювати.  Словник української мови в 11 томах