загудити

Загу́дити, -джу, -диш

гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.

Значення в інших словниках

1. загудити — загу́дити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. загудити — -джу, -диш, док., перех., рідко. Огудити, зганьбити, осудити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загудити — ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ (ОБГУ́ДЖУВАТИ розм.), ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИ рідше, ПЛЯМИ́ТИ рідше, ГАНЬБИ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. загудити — ЗАГУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., рідко. Огудити, зганьбити, осудити кого-, що-небудь. Настя.. дивувалася, що се старому сталося, що разом загудив Василя (Кв.-Осн., II, 1956, 59).  Словник української мови в 11 томах