Словник української мови Грінченка

загупати

Загупати, -паю, -єш

гл.

1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать.

2) Пойти тяжелой поступью.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. загупати — загу́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загупати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати гупати, утворюючи, видаючи глухий стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. || Затупотіти. || безос. || об що, у що. Почати з шумом ударяти, бити по чому-небудь. 2》 Почати важко, з шумом падати. || Піти, побігти, важко ступаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загупати — ЗАГУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати гупати, утворюючи, видаючи глухий стук, шум при ударах, поштовхах і т. ін. Загупали ціпи по Одраді з ранку до пізньої ночі (Мирний, IV, 1955, 248); Загупав бубон, запхикала скрипка (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах