задирати
Задира́ти, -ра́ю, -єш
сов. в. заде́рти и задрати, -деру́, -ре́ш, гл.
1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404.
2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору.
3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге. Грин. І. 15.
Словник української мови Грінченка