зазіхати —
зазіхати чи посягати? Словник Бориса Грінченка посягати пояснює як “засувати руку” і дає приклад: “посягни в кишеню, вийми грошей жменю”. Посягання – похідне від посягати – стали вживати десь у 60-х роках за часів “розгулу” теорії злиття мов.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
зазіхати —
зазіха́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
зазіхати —
Зазіха́ти, -ха́ю, -ха́єш на кого-що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зазіхати —
ЗАЗІХА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗІХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-небудь. Усе по правді треба робить, а на чуже не зазіхати (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах