займань

Займань, -ні

ж.

1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468.

2) у займані бути. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. І. K. С 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. займань — за́ймань іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. займань — див. ґрунт; Земля  Словник синонімів Вусика
3. займань — -і, ж. Те саме, що займанщина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. займань — ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!...  Словник синонімів української мови
5. займань — ЗА́ЙМАНЬ, і, ж. Те саме, що займа́нщнна. Була у нас у займані на Галах береза суховерха, що поти сік з неї пускали, що й усихати почала (Барв., Опов.., 1902, 468).  Словник української мови в 11 томах