закмічувати
Закмічувати, -чую, -єш
сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Словник української мови Грінченка